Знову ти все за мене вирішуєш,
Я згоджУся, не лобом ж об стінку,
Бо ж немає нічого страшнішого
За байдужістю вражену жінку.

НЕ ЧИТАЙТЕ, аби не образити,
Якщо є в вас, палкі почуття.
Не напИшу пристойними фразами,
Бо й вульгарним буває життя.

Омину я яскраву прелюдію,
Начитались такого вже вдосталь,
Перекинусь одразу у студію,
Чи-то пак, у зім'ятую постіль.

Там рахую я ластовиннячко,
Щоб бодай ще хвилину, ще мить.
Там смоктатиму твоє вим'ячко,
І...де серця нема - защемить.

Будем дригатись аж до хлюпання,
Потім душ, потім знову воно -
Ну і що, що русизм, совокуплення.
Як і ти - це мені все одно.

Ніч з тобою - лише латочка
На роз'ятрених ранах душі...
Не завжди вас кохають, дівчаточка...
Не завжди все правдиво в вірші...