Тихо струмиться річка сріблиста,
В царстві весни все живе завмирає.
Сонце за гори сідає лісисті,
Місяця ріг золотий випливає.

Захід рожевими барвами вкрився,
Втому рільник до хатини приніс.
Лиш соловейко в гаю не зморився -
Пісню кохання співа між беріз.

Лагідно з заходу слухає щебет
Стрічка рожева - вечірня зоря.
Ніжно в вечірнє дивиться небо
І посміхається зорям земля.