За вікном, край воріт
Віхола гуляє.
На припічку старий
В юність поринає.

Ох, і були ж часи -
Без туги, гульвісні.
Від роси до роси
Не життя - а пісня.

А тепер хіба життя?
В журбі знемагаю,
Як буле невороття
Інколи згадаю.

Кажуть, довелось мені
Вдосталь нагулятись.
Нема сили у війні
З старістю змагатись.

Не роби вже дурниць,
Старість - не хвороба.
Не величний кінець,
Ти вже біля гробу.

Ну то що ж, підкорюсь, -
Така моя доля.
І для них прийде час
Старечого горя.

За вікном, край воріт
Віхола гуляє.
На припічку старий
З сумом засинає.