Не кохаєш мене, голубо́чку,
Ти воркуєш давно не зі мною.
Ох, піду до ріки під горою,
В ополонку стрибну́ з бережочка.

Не залишиться сліду від мене,
Я русалкою прийду весною.
Ти вестимеш коня над водою,
І коня я напо́ю зі жмені.

Заспіваю я тобі тихенько,
Як царівною живу, сумую,
Заманю тебе я, зачарую,
І зведу коня у вир хутенько.

Що за терем стоїть під водою -
Там русалоньки грають у жмурки.
Він із льоду, а вікна-конурки
В сизих рамах горять під слюдою.

Настелю на постелю траву я,
Покладу тебе поруч з собою.
Рани тво́ї я сміхом загою,
Заголублю тебе, зацілую.