Прядивом кружляє льону сніжина́,
Панахидний вихор плаче край вікна.
Стогне хуртовина, шляхи заміта,
Під цю панахиду скрапують літа.
Голосіть-співайте вітри у степу,
Ні́чим за поми́ни заплатить попу.
Слухай моє серце, бідний чоловік,
Не почуєм смутку за труною ввік.
Помремо без співу - лиш під вітру дзвін
На канон до церкви понесуть наш тлін.
Ні́кому сплакнути, ні́кому кадить,
Задарма охота кому приходить.
Лиш бешкетник вітер в пристрасті палкій
Заспіва розлуку замість упокій.