Загасла молодість, мов свічка,
Лице у зморшках, вже не миле.
До гирла добіга життєва річка,
Завзятості нема, нема і сили.

Бувало, що із ніг збивав
П'ятьох нараз своїм кийком.
Тепер старим і кволим став,
Втираю сльози рукавом.

Виспівував пісні, бувало,
Я від зорі і до зорі.
Тепер туга мене дістала,
І щастя згасли ліхтарі.

А я ж колись завзяття мав,
Щодня розбій й грабунок.
Тепер старим і кволим став,
Жду смерті поцілунок.