Одній тобі плету вінок,
Квітками сиплю стежку сірую.
О Русь, сумирний ти куток,
Тебе люблю, у тебе вірую.
Дивлюся в простір я полів,
Ти вся - далекая і близькая.
Моє це - посвист журавлів,
І не чужа стежина сл́изькая.
Болотна купіль розквіта,
Вечірню жде куга грядущую.
І дзвін краплинок доліта
Роси холодної й цілющої.
І хоч зганяє твій туман
Потік вітрів, крилато дуючих.
Уся ти - смирна і ладан
Волхвів, приховано волхвуючих.