О дитя, я долю твою умивав слізьми́,
Кожну ніч сильнішими стають мої суми́.

Знаю, знаю, скоро, скоро сонечко зайде,
Наді мною поминальний спів лунать буде́.

Ти побачиш із віконця білий саван мій,
Оповиє твоє серце німий смуток-змій.

О дитя, я довго плакав і ридав взахлин,
І застигли мої сльози бісером перлин.

І намисто чисте я для тебе з них зв'язав,
Одягни і пам'ятай мене, чий час настав.