Краю занехаяний,
Краю мій, пустир.
Косовиця згаяна,
Ліс і монастир.

ХАтки перекошені,
І усіх-то п'ять.
Зорями орошені,
Їх дахи стоять.

У соломі тісняться
Виструги стропил.
Вітер сизу плісняву
Сонцем окропив.

В вікна б'ються ворони -
Від біди привіт.
Черемшиться в сторони
Білий снігоцвіт.

Мо', життя тривогою
Доля повилА.
Що понад дорогою
Шепче ковила?