Хова личко за стодолами
Місяць з посмішкою бравою.
Де схід сонця, понад долами
Розпашілося загравою.

Піниться світанок росами,
Мов глибінь в очах коханої.
Провесінь ногами босими
Із ціпком чвалає званою.

На берізки поміж китиць-віт
Кинула сережки-дзвоники.
І в садочок, де бузковий квіт,
Стрибунцем гайнула коником.