Хмара плетиво в лісі зв'язала,
Закурилась пахуча імла.
Їду шляхом брудним із вокзалу,
Далеченько родима земля.

Ліс закляк без печалі, без шуму,
За сосною хустина-пітьма.
І плакуча гризе серце дума,
Краю мій, в тебе щастя нема.

Зажурились дівчата-ялини,
І візник свою пісню веде.
На постелі за ґратами згину,
Похоронять мене аби-де.