Думи печальні, свідомістю зронені,
Думи тривожні, гіркі, невеселі.
Думи, від щастя завжди відсторонені,
Частії гості у моїй оселі.

Думи - мовчАзна мелодія змучених,
Думи - провісники в серці негоди.
Думи - страждання, сльозини засмучених,
Подруги волі, сестриці свободи.

Нащо ви мучите душу потомлену,
Чом затуляєте щастя мені?
Чом закликаєте долю надломлену
Кинути виклик життєвій пітьмі?

Не відновити вогню догорілого,
Пізно, загасли жарини, безплідні.
Ні, не зцілити вам наболілого -
В свОїх потугах ви жалюгідні!