Одягну я червоне намисто,
Сарафан у блакитненьку смужку.
Гей, дівчата, зовіть гармоніста,
Проводжайте ласкаву подру́жку.

Наречений, похмурий, ревнивий,
Не велить задивлятись на хлопців.
Я співатиму, хай сиротливо,
Ви ж несіться у танці-потоці.

Ой, які ж сумні дівочі втрати, -
В нареченої тужливі очі, -
Відведе жених за двері-ґрати
І питатиме мене про честь дівочу.

Ніяково й соромно, дівчата,
Серцю боязкому холодно й нелюбо.
Друзями з зовицею не стати,
Як нещасна - краще вже без шлюбу.