Дивлюсь і із болем зливаюсь,
На те, як брат рідний гине.
Ненавиджу всіх, не вагаюсь,
Хто тиші його виклик кинув.

Поглянь, як він плугом оре,
БорючИсь із землі твердизною.
Послухай, як пісня про горе
На чолі пролягла борозною.

Чи нема в тобі жАлю краплини
До страждальця сохи з бороною?
Знаєш же - неминуче загине,
Та байдУже ідеш стороною.

Ти ж бо бачиш злиденну неволю,
Не проходь мовчазний стороною.
Чи не чуєш, оплакує долю
В своїй пісні, йдучи борозною.